А я дівка норовлива зранку і до ночіЛюблю хлопців зачепати, ти не дивлюсь в очіСтепану Івану Михайлу голову скротилаТак що досі вилядають дежти, моя милаОдин теплотом чекає, серденько бендежейТак запала йому душу, аж відчора стежейДругий в полю цвіт збирає, має вже морокуТретій себе виряджає, я поглежу з бокуОй, я дівка норовлива, ой, я така вродливаХлопці очі косить, ой, я, ой, яДівка норовлива, ой, я, її серце зливаОй, я, ручко її просить, ой, я, ой, яПосаду гуляла, коси розвівалаПару бичків серцем у плоди збивалаПалкою морала пильно пильнувалаМолодість моя, як річенька, спливалаУ душі Степану залишила ранокПіточки з'являли в серденьку ІванаА Михайло досі має ще надіюЩо втомило вітром до нього завієОйОй, я дівка норовлива, ой, я, ой, я така вродливаОй, я дівка норовлива, ой, я, ой, я, ой, яХлопці очі косить, ой, я, ой, я, ой, яОй, я, ой, я, ой, я, ой, яДівка норовлива, ой, я, ой, я, ой, яЄє серце злиба, ой, я, ой, я, ой, яРучку єє бро зячує, ой, я, ой, я, ой, яОй, я дівка норовлива, ой, я, ой, яТака вродливаОй, я хлопці любліum стержутьТа й на рукахitanО僕са件事情Та я бруденок, мурилий, грубий, но саму яДівка на роглибах у яП'єє серце з неба, пітер в кубіЯкось крапає трава, росте цвітЗараз не цвіте, та життя в неї вже доросле