З
родинного гнізда полинули світами,
Та серцем і думками я в рідній стороні.
І де б я не бував,
куди б я не поїхав,
Село моє у добрім сні являється мені.
В рідний був і я їду додому,
Поганяй же коней і зови.
Подолаю в бійцах,
подолаю в тому,
Я очим домі знову молодий.
В рідний був і я їду додому,
Поганяй же коней і зови.
Подолаю в бійцах,
подолаю в тому,
Я очим домі знову молодий.
Ланами лановецькими,
козацькими шляхами,
Пройдуся понад річкою,
заквічаним селом.
В мене зосрінуть сповнені пташинними піснями,
Казковий ліс і озеро,
і друзі за столом.
В рідний був і я їду додому,
Поганяй же коней і зови.
Подолаю в бійцах,
подолаю в тому,
Я очим домі знову молодий.
В рідний був і я їду додому,
Поганяй же коней і зови.
Подолаю в бійцах,
подолаю в тому,
Я очим домі знову молодий.
Кохання перше в юлинцях зустрінує к пиюності,
О грицківцях зустріну я ранішню зорю.
Вплонюся батьку-матері,
навчуся у них мудрості,
Природніми джерелами я молодість верну.
В рідний був і я їду додому,
Поганяй же коней і зови.
Подолаю в бійцах, подолаю в тому,
Я очим домі знову молодий.
В рідний був і я їду додому,
Поганяй же коней і зови.
Подолаю в бійцах,
подолаю в тому,
Я очим домі знову молодий.